Словарь української мови (1924)/дриґулька
| ◀ дриґонути | Словарь української мови Д дриґулька |
дриженець ▶ |
|
Дриґу́лька, ки, ж. Фигура, сдѣланная ногами, какъ бы въ танцѣ. Задере голову (півень).... і витупцьовує-витупцьовує дриґульками! Ніби й справді танцює. Сим.