Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дрова

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дрова
Берлін: Українське слово, 1924

Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.