Словарь української мови (1924)/дрова

by Борис Грінченко

◀ дроб'ята

Словарь української мови Борис Грінченко Д дрова

дровина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.