Словарь української мови (1924)/дрочливий

by Борис Грінченко

◀ дрочитися

Словарь української мови Борис Грінченко Д дрочливий

друбак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дрочли́вий, а, е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). См. Дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після. Чуб. I. 50.