Словарь української мови (1924)/друбок
| ◀ друбен | Словарь української мови Д друбок |
друбушки ▶ |
|
Друбо́к, бка́, м. = Дрібок. Мені небагацько треба: соли друбок, хліба шматок та горілки чарка. Ном. № 12175. Ум. Друбо́чок. Нема соли друбочка. Чуб. V. 496.