Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дряглий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дряглий
Берлін: Українське слово, 1924

Дря́глий, а, е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у. См. Драглий.