Словарь української мови (1924)/дряпати

by Борис Грінченко

◀ дряпання

Словарь української мови Борис Грінченко Д дряпати

дряпатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дря́пати, паю, єш, гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. I. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскіглили і стали дряпати лапами. Стор. М. Пр. 112. 2) Царапать, плохо писать.