Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дряпіжник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дряпіжник
Берлін: Українське слово, 1924

Дряпі́жник, ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. М. Пр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85.