Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дрібцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дрібцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Дрібцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. VIII. 50.