Словарь української мови (1924)/дрігавиця
| ◀ дрівця | Словарь української мови Д дрігавиця |
дрігва ▶ |
|
Дрігави́ця, ці, дрігва́, ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Лубен. у. Там і вівці ситі, як дрігва, аж шкура ходором ходе. Лубен. у.