Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дріготіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дріготіти
Берлін: Українське слово, 1924

Дріготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Дрожать. Дріготиш, як зімою хорт. Ном. № 651.