Словарь української мови (1924)/дріжджити

by Борис Грінченко

◀ дріжати

Словарь української мови Борис Грінченко Д дріжджити

дріжджі ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дріжджи́ти, джу́, джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.