Словарь української мови (1924)/дрік

by Борис Грінченко

◀ дрійнути

Словарь української мови Борис Грінченко Д дрік

дріма ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дрік, дро́ку, м. 1) Раст. дрокъ, Genista tinctoria. Лв. 99. А в городі чистоколі два кущики дроку. Мет. 70. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік. Сим. 2) Оводъ.