Словарь української мови (1924)/дрімливий

by Борис Грінченко

◀ дрімки

Словарь української мови Борис Грінченко Д дрімливий

дрімливиці ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дрімли́вий, а, е. Наводящій сонъ. Мил. 37. Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде та принесе три квіточки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя щасливая. Макс. (1849), 95. Вітрець дрімливий якийсь паше. МВ. II. 78.