Словарь української мови (1924)/дріпло

by Борис Грінченко

◀ дріпа

Словарь української мови Борис Грінченко Д дріпло

дріт ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дрі́пло, ла, с. об. Дрянь, оборвышъ. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить. Г. Барв. 33.