Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дубельт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дубельт
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́бельт, та, м. Бекасъ, дупель, Scolopax major. Вх. Пч. II. 14.