Словарь української мови (1924)/дуброва

by Борис Грінченко

◀ дубрівонька

Словарь української мови Борис Грінченко Д дуброва

дубровина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дубро́ва, ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. I. 177. 2) = Діброва. Ум. Дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.