Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дудлик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дудлик
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́длик, ка, м. = Дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.