Словарь української мови (1924)/дуло

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дулівка Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дуло 		дульєти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́ло, ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/дуло&oldid=651927