Словарь української мови (1924)/дум

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дум
Берлін: Українське слово, 1924

Дум, му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. МВ. (О. 1862. I. 76). Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? МВ. (О. 1862. I. 97). Не прийде мі на дум. Вх. Уг. 237.