Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дупло

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дупло
Берлін: Українське слово, 1924

Дупло́, ла́, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.