Словарь української мови (1924)/дуракуватий
Зовнішній вигляд
◀ дурак | Словарь української мови Д дуракуватий |
дуранляси ▶ |
|
Дуракува́тий, а, е. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю. Грин. I. 230.