Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дуракуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дуракуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Дуракува́тий, а, е. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю. Грин. I. 230.