Словарь української мови (1924)/дурк

by Борис Грінченко

◀ дуріти

Словарь української мови Борис Грінченко Д дурк

дурка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дурк, ку, м. Стукъ. Вх. Уг. 237. Ду́рки роби́ти = Дуркати. Вх. Лем. 412. См. Туркіт.