Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дурк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дурк
Берлін: Українське слово, 1924

Дурк, ку, м. Стукъ. Вх. Уг. 237. Ду́рки роби́ти = Дуркати. Вх. Лем. 412. См. Туркіт.