Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дурнісінький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дурнісінький
Берлін: Українське слово, 1924

Дурні́сінький, а, е. Совершенно глупый. Рудч. Ск. II. 174. Дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.