Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дурощі

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дурощі
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́рощі, щей и щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.