Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дурчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дурчати
Берлін: Українське слово, 1924

Дурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.