Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/духвалий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
духвалий
Берлін: Українське слово, 1924

Духва́лий, а, е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.