Словарь української мови (1924)/духовий
| ◀ духовенство | Словарь української мови Д духовий |
духовик ▶ |
|
Духо́вий, а, е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.
| ◀ духовенство | Словарь української мови Борис Грінченко Д духовий |
духовик ▶ |
|
Словарь української мови — Д
духовий
Борис Грінченко
1924
Духо́вий, а, е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.