Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/духовитий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
духовитий
Берлін: Українське слово, 1924

Духови́тий, а, е. Душистый, ароматный.