Словарь української мови (1924)/духота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
духота
Берлін: Українське слово, 1924

Духо́та, ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. I. 83. 2) Спертый воздухъ.