Словарь української мови (1924)/душарь
| ◀ душарка | Словарь української мови Д душарь |
душевний ▶ |
|
Душа́рка, ки, ж. и душарь, ря, м. Въ заговорѣ отъ душі (опухоли на шеѣ) повидимому въ значеніи душительница, душитель. Мав душарь дев'їт синов, мала душарка дев'їт доньок. ЗЮЗО. II. 389.