Словарь української мови (1924)/душіти
Зовнішній вигляд
◀ душівка | Словарь української мови Д душіти |
душка ▶ |
|
Душі́ти, шу́, ши́ш, гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт зна чим і душить.