Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дюдя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дюдя
Берлін: Українське слово, 1924

Дю́дя, ді, ж. Дѣтск. холодъ, холодно. О. 1861. VIII. 8. Ум. Дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.