Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дябель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дябель
Берлін: Українське слово, 1924

Дя́бель, бля, м. = Дявіл. Ти його медом масти, а він дяблем воня. Ном. № 7292.