Словарь української мови (1924)/дяків
| ◀ дяка | Словарь української мови Д дяків |
дяківна ▶ |
|
Дякі́в, ко́ва, ве. Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Нп.
| ◀ дяка | Словарь української мови Борис Грінченко Д дяків |
дяківна ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дяків
Борис Грінченко
1924
Дякі́в, ко́ва, ве. Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Нп.