Словарь української мови (1924)/дівич-вечір
Зовнішній вигляд
◀ дівиця | Словарь української мови Д дівич-вечір |
дівич-вечіровий ▶ |
|
Діви́ч-вечір, чора, м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. II. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. I. 41.