Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дівунка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дівунка
Берлін: Українське слово, 1924

Діву́нка, ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. См. Бобачик.