Словарь української мови (1924)/дівчин
Зовнішній вигляд
◀ дівчачий | Словарь української мови Д дівчин |
дівчина ▶ |
|
Ді́вчин, ді́вчинин, на, не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.