Словарь української мови (1924)/дівчур
| ◀ дівчище | Словарь української мови Д дівчур |
дігнати ▶ |
|
Дівчу́р, ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. Харьк. 2) Гермафродитъ женскаго рода. Е. З. VIII. 112.
| ◀ дівчище | Словарь української мови Борис Грінченко Д дівчур |
дігнати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дівчур
Борис Грінченко
1924
Дівчу́р, ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. Харьк. 2) Гермафродитъ женскаго рода. Е. З. VIII. 112.