Словарь української мови (1924)/дідовід

by Борис Грінченко

◀ дідовин

Словарь української мови Борис Грінченко Д дідовід

дідовник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дідові́д, во́да, м. Тотъ, кто водитъ слѣпыхъ нищихъ. НВолын. у. Шух. I. 33.