Словарь української мови (1924)/дізнавати
| ◀ діжчина | Словарь української мови Д дізнавати |
дізнаватися ▶ |
|
Дізнавати, наю́, єш, сов. в. дізна́ти, на́ю, єш, гл. 1) Узнавать, разузнавать, провѣдывать. Коби моя матінка не дізнала: бо як моя матінка дізнає, то зараз мене за нелюба віддає. Чуб. V. 391. 2) Узнавать, извѣдывать, испытывать. Єв. Мр. V. 25. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8. См. Дознавати.