Словарь української мови (1924)/дійка
Зовнішній вигляд
◀ дійво | Словарь української мови Д дійка |
дійливо ▶ |
|
Ді́йка, ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корові дійки. ХС. VII. 452.