Словарь української мови (1924)/дійник

by Борис Грінченко

◀ дійнарка

Словарь української мови Борис Грінченко Д дійник

дійниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дійни́к, ку́, м. 1) = Дойняк. Шух. I. 109, 212. 2) = Дійниця. Вх. Лем. 410.