Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ділати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
ділати
Берлін: Українське слово, 1924

Ді́лати, лаю, єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.