Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ділениця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
ділениця
Берлін: Українське слово, 1924

Ділени́ця, ці, ж. Часть, пай, доля. См. Дільниця. К. Св. П. I. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.