Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ділити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
ділити
Берлін: Українське слово, 1924

Діли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.