Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дімениця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дімениця
Берлін: Українське слово, 1924

Дімени́ця, ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. См. Диминиці.