Словарь української мови (1924)/діркуватий
Зовнішній вигляд
◀ дірка | Словарь української мови Д діркуватий |
дірочка ▶ |
|
Діркува́тий, а, е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. НВолын. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Каменец. у.