Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/діякон

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
діякон
Берлін: Українське слово, 1924

Дія́кон, на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.