Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/епитафія

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Е
епитафія
Берлін: Українське слово, 1924

Епитафія, фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.