Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жабоніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жабоніти
Берлін: Українське слово, 1924

Жабоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, производимому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.